Дрізд чорний (Turdus merula)

Вид – Дрізд чорний (Turdus merula)
Рід – Дрізд (Turdus)
Родина – Дроздові (Turdidae)
Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)
Середовище існування

Чорний дрізд добре пристосувався до життя у найрізноманітніших умовах. У далекому минулому він був мешканцем густих дрімучих лісів, однак інтенсивні рубки лісових масивів призвели до того, що тепер цей птах без остраху хазяйнує в міських парках і садах всього Європейського континенту, задовольняючись навіть крихітними острівцями зелені в центрі великих міст. Окрім того, нинішня популяція урбанізованих дроздів значно перевищує ту, яка жила у лісах в минулі часи.

Опис
Довжина тіла – 24-25 cм
Розмах крил – 34-38,5 см
Вага – 88-100 г
Тривалість життя – 8 років (середня), максимальний рекорд – 20 років.
У чорних дроздів дуже добре виражений статевий диморфізм. У самців забарвлення однотонно чорне, блискуче, а у самиць на спині темно-буре, черевний бік іржаво-вохристий, на світлому горлі видніються темні плямки і смужки. У самця весь дзьоб помаранчево-червоний, а дзьоб самиці біля основи нижньої щелепи забарвлений у жовтий колір. Очі у птахів облямовані вузькими жовто-оранжевими кільцями. Ноги темно-бурі, гомілка вкрита коротким пір’ям. Палці довгі та тонкі, три з них направлені вперед, один – назад.
Спосіб життя
Чорні дрозди, які гніздують в лісі, відносяться до ліку перелітних птахів і восени вирушають зимувати у теплі краї. Міські дрозди, як правило, ведуть осілий спосіб життя, хоча багато з них вважає за благо проводити зиму в м’якому південному кліматі. Повертаючись навесні до місць гніздівлі, самці дуже дзвінко та мелодично співають. Тихими вечорами вони часто пестять наш слух ніжними трелями, схожими на звуки флейти, іноді вплітаючи в них різкі скрекочучі звуки, підслухані у великому місті. Раціон чорних дроздів великий та різноманітний. Навесні та влітку вони завзято полюють на дрібних безхребетних, особливо полюбляють дощових червів, а в кінці літа та восени переходять на рослинну їжу: ягоди полуниці, смородини, вишні, черешні, горобини, бузини, терену. Восени птахи посилено харчуються, щоб накопичити на зиму достатній запас жиру. У морозні дні дрозди, що зимують на місцях гніздування, намагаються економити енергію, сильно настовбурчившись відсиджуються в тихих куточках, де нема вітру, а теплий повітряний прошарок між пір’ям рятує їх від холоду.
Розмноження
Своє громіздке гніздо чорний дрізд, як правило, поміщує в розвилках дерев, густому живоплоті, тріщинах старих стін, а у містах залюбки оселяється на балконах будинків. У альтанках та заростях витких рослин. Гніздо будується із сухих травинок і корінців, хазяїн штукатурить його глиною, змішаною зі шматочками моху, а дно вистилає м’якими сухими билинками. Самиці лісових дроздів роблять першу кладку на початку квітня, а міські жителі – вже у кінці березня. Число яєць у кладці коливається від 4 до 7. Забарвлення яєць світло-блакитне з бурими крапинками. Зазвичай кладку насиджує тільки самиця протягом 14 днів. Пташенята залишаються у гнізді до двох тижнів, поки батьки їх інтенсивно годують. Щойно ставши на крило, юні дрозди залишають гніздо, але ще 2-3 тижні перебувають під батьківською опікою і тримаються поблизу рідного дому, навіть коли старші птахи вже повністю заклопотані піклуванням про наступний виводок.

Чиж (Spinus Spinus)
Вид – Чиж (Spinus Spinus)
Рід – Чиж (Spinus)
Родина – В'юркові (Fringillidae)
Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)
Середовище існування
Чиж трапляється у всій лісовій смузі Європи та Азії, тяжіючи до хвойних лісів та гористих місцевостей. В Україні гніздиться на Поліссі, в Карпатах та Кримських горах; мігрує і зимує на всій території. Для гніздування чиж обирає мішані і хвойні (переважно ялинові) ліси з домішкою берези, вільхи, осики або інших порід. Прагне оселитись на ділянках стиглих і старих ялинників, нерідко - зволожених або розташованих поряд з невеликими водоймами. Тяжіє до розріджених насаджень, часто оселяється на узліссях, а також у невеликих групах старих ялин серед листяного дрібнолісся. Іноді трапляється і в міських лісопарках, оскільки не уникає сусідства людини.
Опис
Довжина тіла – 12 см
Розмах крил – 20 – 23 см
Вага – 10 – 18 г
Основі тони в оперенні - зелений і жовтий. Виражений статевий диморфізм: у самця «шапочка» і «підборіддя» чорні, контрастують з жовтою «бровою», низ тіла жовто-зеленуватий; самка в темному ряботинні, в тому числі на голові і нижній стороні тіла, загальний тон оперення сіро-бурий, з ділянками зеленувато-жовтого кольору різної насиченості, як і на попереку.
Самець
Самка
Спосіб життя
Влітку чижі живуть парами; до осені збирається в більш-менш чисельні зграї. Взимку зграйками відкочовують на невеликі відстані, особливо долинами річок з чагарниками листяних дерев. Чижі переважно рослиноїдні птахи, і навіть пташенят вигодовують здебільшого насінням хвойних дерев, вільхи та різних трав, а також комахами, в тому числі такими дрібними як попелиці (збирають їх у воло). У дорослих особин насіння - практично єдина їжа. Насіння збирають на снігу або на землі, чи витягують з розкритих шишок, з шишечок вільхи. Саме вільха є однією з найважливіших кормових рослин протягом року.