Шавлі́я мускатна (Salvia sclarea L.) - багаторічна трав'янистих рослина або півкущів родини губоцвітих. Вважається, що батьківщина рослини Європа. У дикому вигляді зустрічається в Іспанії, Італії, Румунії, Франції, на Кавказі, в Середній Азії, Казахстані, Причорномор'ї. Шавлію мускатну культивують у Криму як ефіро¬олійну рослину. На півдні Криму (на кам'янистих схилах, іноді як бур'ян у садах, на полях) трап-ляється і в дикому стані.

Стебла від основи підведені або прямостоячі, до 100—120 см заввишки, чотиригранні, зелені або червонясто-фіолетові, розга¬лужені, облистнені, густо опушені кучерявими, не дуже довгими во¬лосками, з домішкою коротших і довших стеблових залозок. Стеб¬лові листки супротивні, довгочерешкові серцевидно-яйцеподібні, великі, тупі або тупуваті, по краю подвійно вигризено-зубчасті, коротковолосисті й залозисті; верхні листки під суцвіттям короткочерешкові, дрібніші, загострені; по¬кривні листки сидячі, широко-яйцевидні, відтягнуто-загострені; майже цілком плівчасті, на по¬верхні майже голі, з країв коротковійчасті, білуваті або червону¬ваті, вдвоє перевищують чашечки, на самій верхівці без квіток у па¬зухах. Квітки двостатеві, непра¬вильні, в несправжніх 4-6-квіткових кільцях, що утворюють во¬лотисто-розгалужене, коротше за вегетативну частину стебла су¬цвіття; віночок блідо-рожевий, лі¬луватий чи білуватий, двогубий (верхня губа серповидно зігнута, на верхівці виїмчаста, зовні коротковолосиста і залозиста; нижня — трилопатева, з широкооберненояйцевидною, чашовидно ввігну¬тою середньою лопаттю), з плів¬частою округлою лусочкою в трубці біля зіва. Плід склада¬ється з чотирьох однонасінних горішків бурого кольору. Цвіте з липня до вересня, як правило, на другому році життя. Щоправда, частина рослин (до 10 % ) може зацвісти в перший рік після сівби. Виділення нектару інтенсивне, бджоли і джмелі охоче збирають нектар. Із квітів добувають цінну ефірну олію, яку використовують в парфумерії, для ароматизації вин, кулінарії.
Для виго¬товлення ліків використовують траву шавлії, яку заготовляють в період цвітіння рослини. Зібрану сирови¬ну (листя і квітуючі верхівки стебел) сушать під укриттям на вільному повітрі або в примі¬щенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бля¬шанках. Свіжі суцвіття рослини використовують як сировину для добування ефірної олії. Збирають суцвіття, зрізуючи їх над верх¬ньою парою зелених стеблових листків і відразу відправляють на переробку, оскільки при три¬валому зберіганні сировина втра¬чає значну кількість ефірної олії.
Хімічний склад. Надземна частина рослини містить ефірну олію (у листі 0,25—0,28%, в суцвіттях близько 0,5%), кумарини, флавоноїди (1,2%), сапоніни (4%), склареол та органічні кис¬лоти. До складу ефірної олії входять ліналілацетат, 1-ліналоол, оцимен, мірцен, цедрен і неролідол.
Фармакологічні властивості і ви¬користання. Ефірну олію шавлії мускатної використовують у фар¬мацевтичній практиці для арома¬тизації ліків і в парфюмерній про-мисловості - як фіксатор запахів. Із відгінних вод (відходи, що за¬лишаються при добуванні ефірної олії шляхом переганяння з водя¬ною парою) готують лікувальні ванни для хворих на ревматизм. У вітчизняній народній медицині препарати з трави шавлії вжи¬вають при тахікардії, при захво¬рюваннях нирок (дезинфікуюча і протизапальна дія), як засіб, що покращує травлення, та як жароз¬нижуючий засіб. У болгарській на¬родній медицині настій трави шав¬лії мускатної п'ють як засіб, що допомагає при зобі, а подрібне¬не свіже листя рослини прикла¬дають до ран і фурункулів.
Особливо цінно вживати чай з цієї рослини в осінньо-зимовий період, коли легко простудитися й грип чатує на всіх. А шавлія мускатна завдяки своїй ефірній олії має чітко виражену противірусну й протимікробну дію. Отож, за допомогою того чаю можна протистояти грипові, ангіні та безлічі інфекційних хвороб. Загоїти всякі поранення, чиряки й прищі допоможуть настої з шавлії мускатної.
Кожній господині цікаво буде знати, що пахощі шавлії мускатної надійно відлякують платтяну міль, яка завдає чимало клопоту. Отже, треба мати про запас суху траву шавлії, її дуже легко зростити в садку чи в городі всім бажаючим. Та й великі площі непотрібні — всього 2—4 м2. Найбільш придатні для шавлії мускатної глибокогумусні чорноземні, пухкі суглинисті й супіщані ґрунти і такі, що багаті на вапно. Полюбляє сонячні місця. Посухи не боїться.