Опубліковано: 13 вересня 2016

Глухова С.А., Ємець Л.І., к. с.-г. н. Михайлик С.М., к.б.н. Шиндер О.І.
Сирецький дендрологічний парк
Національний ботанічний сад НАН України

ПІДСУМКИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТАКСОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТИВАРНОГО СКЛАДУ ГЕРБОФЛОРИ  СИРЕЦЬКОГО ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ

Висвітлено головні результати інвентаризації таксономічного і культиварного різноманіття гербофлори Сирецького дендрологічного парку протягом 2014-2016 років. Виявлено, що в дослідженому колекційному фонді і насадженнях парку нині налічується 1211 інвентарних одиниць рослин, в т. ч. 893 види і гібриди, що відносяться до 439 родів 97 родин. Інтродукованих видів і гібридів – 593. Встановлено систематичну і біоморфологічну структуру гербофлори парку. Наведено перелік провідних родин і родів дослідженої гербофлори. Найкраще представлені в колекції родини: Asteraceae (155 інвентарних одиниць), Lamiaceae (79) та Iridaceae (68), – та найбагатші роди: Iris (13 видів і 32 культивари) і Hosta (11 видів і 25 культиварів). Представлено колекцію рідкісних рослин, що нараховує 116 видів, наведено 59 видів, занесених до Червоної книги України.

Ключові слова: Сирецький дендрологічний парк, гербофлора, видовий склад, рідкісні види.

Вступ

Сирецький дендрологічний парк розташований в північно-західній частині м. Києва та займає площу 7,5 га. Дендропарк є науково-дослідною, природоохоронною, культурно-освітньою установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України. Територія парку приурочена до плато між долинами струмків Сирця і Курячого Броду. Ця місцевість має історичну назву Сирець і здавна відома як невід’ємна частина Києва.

Детальніше...

Опубліковано: 02 вересня 2016

Клип, который сделали ребята был снят на территории нашего Дендропарка.
Спасибо вам за прекрасную работу.

На своей странице в Фейсбуке, они написали слова благодарности:

"Огромное спасибо Сырецкому Дендропарку!А если быть точной,то Светлане Глуховой (директор дендропарка) за то,что прониклась нашей историей и дала разрешение на съемки!Мы были рады снимать в такой красивой атмосфере!Я жалею,что раньше не ходила в этот парк!Люди,обязательно сходите туда,там себя чувствуешь в другом мире!).Место-волшебное!"

Фотографии съемки клипа

• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
•  

Детальніше...

Опубліковано: 19 липня 2016

4-7 липня 2016 року на базі двох установ - Кременецького ботанічного саду і лісотехнічного коледжу відбувся традиційний Всеукраїнський науково-практичний семінар «Сучасні тенденції збереження і збагачення колекцій дендрофлори в об’єктах природно-заповідного фонду України». Серед 58 учасників семінару представники дендрологічних парків «Асканія-Нова», «Олександрія», «Софіївка», «Тростянець», «Сирецький», «Високогірний», «Березоворудський», «Дружба», «Березнівський», ботанічного саду ім. Фоміна КНУ, Національного ботанічного саду ім. Гришка НАН України, Кременецького ботанічного саду, Чернігівського педагогічного університету, Національного університету біоресурсів і природокористування, Інституту екології Карпат, Білоцерківського національного аграрного університету, Лубенського лісотехнічного коледжу, рекреаційного центру «Криворудський», представники громадських природоохоронних організацій. Науковці виступили з доповідями, в обговоренні яких взяли участь усі присутні під час круглого столу «Проблеми збереження колекцій дендрофлори в об’єктах природно-заповідного фонду». Учасниками семінару прийнята резолюція.
Під час проведення семінару (4 – 7 липня 2016 р.) було проведено курси підвищення кваліфікації на тему «Збереження і збагачення дендрофлори в об'єктах природно-заповідного фонду України».
Організована наукова експедиція «Стежинами заповідних територій України», маршрут якої охопив парки на території 5 областей у межах Лісостепу України (здебільшого правобережного, 2 області на півдні Полісся): Полтавська – Київська – Житомирська (ботанічний сад Житомирського агроуніверситету) - Рівненська (паркові насадження навколо старовинних замків, фортець, храмів) – Тернопільська (Білокриницький дендропарк, Кременецький ботанічний сад, національний природний парк «Кременецькі гори») – Львівська (парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Подгорецький», парк навколо Олеського замку, НПП «Північне Поділля»).
Авторами (Байрак О.М., Бабарика В.Г. і Бабарика П.М.) презентовано книгу «Парк, посаджений з любов’ю»: історія та сьогоення Криворудського дендропарку.
Ініціаторами та організаторами щорічного семінару, курсів та експедиції виступила кафедра заповідної справи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління при Міністерстві екології та природних ресурсів України (голова оргкомітету проф. Байрак О.М.). Співорганізаторами семінару були Кременецький ботанічний сад, Кременецький лісотехнічний коледж, Національний природний парк «Кременецькі гори», Рада ботанічних садів і дендропарків України.
Матеріали семінару заплановано видати окремою збіркою наукових статей. 

Опубліковано: 11 липня 2016

23-25 травня 2016р. в м. Біла Церква проходила міжнародна наукова конференція «Сучасні тенденції збереження, відновлення та збагачення фіто різноманіття ботанічних садів і дендропарків», яка була присвячена 70-річчю дендрологічного парку «Олександрія», як наукової установи.
Директор Сирецького дендрологічного парку Глухова С.А. та старший науковий співробітник, к. с.-г. н. Михайлик С.М. привітали директора дендропарку «Олександрія» д.б.н. Галкіна С.І та всіх співробітників дендропарку з визначною датою.

На конференції були висвітлені актуальні проблеми інтродукції, збереження та збагачення біорізноманіття в ботанічних садах і дендропарках України. Були наведені результати досліджень з питань збереження та збагачення біорізноманіття культурної спадщини садово-паркових об’єктів, теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин у сучасному світі, розглянуто екологію штучних та природних фітоценозів. Особливу увагу було приділено проблемі біоінвазій та захисту рослин. Розлянуто питання просвітницької та соціальної ролі ботанічних садів і дендропарків України.
Під час роботи конференції відбулася звітно-виборча сесія Ради ботанічних садів та дендропарків України. З доповіддю "Роль ботанічних садів і дендропарків України в збереженні та збагаченні рослинного різноманіття" виступила Голова Ради ботанічних садів і дендропарків України, Почесний директор НБС ім. М.М. Гришка НАН України, д.б.н., чл.-кор. НАН України Черевченко Тетяна Михайлівна.

Учасники конференції мали змогу ознайомитися зі зразком садово-паркового мистецтва минулого -  дендропарком «Олександрія», його історією та сьогоденням. Відтак були оглянуті науково-колекційні ділянки дендропарку та посаджено молоде деревце сосни Веймутова.

• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
•  

Опубліковано: 22 червня 2016

Колекція сукулентних рослин Сирецького дендрологічного парку має 40 - річну історію. Вона була започаткована у 1977 році на базі Республіканського дослідно-показового господарства квіткових і декоративних рослин МЖКГ УРСР (в подальшому Державна агрофірма «Квіти України»). Роботи по створенню колекції кактусів очолював Мігач Альберт Євдокимович. Захоплення та пристрасть до цих екзотичних рослин стало його професійною справою, якій він присвятив своє життя.
Результатом багаторічної наполегливої роботи є зібрана колекція кактусів та інших сукулентних рослин, яка нараховує близько 600 видів рослин з багатьох частин світу. В колекції широко представлені мамілярії, астрофітуми, ехінокактуси, літопси, ехіверії, гастерії тощо.

ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН КОЛЕКЦІЇ СУКУЛЕНТНИХ РОСЛИН СИРЕЦЬКОГО ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ

Колекція сукулентних рослин Сирецького дендрологічного парку має понад 40-річну історію. Вона була започаткована у 1977 році на базі Республіканського дослідно-показового господарства квіткових і декоративних рослин (РДПГ) МЖКГ УРСР (в подальшому Державна агрофірма «Квіти України»). Перше насіння кактусів було замовлено в німецькій фірмі «Kakteen – Haage» та висіяно в теплицях господарства. Спочатку в колекції з’явились Astrophytum capricorne (Dietr.) Br.& R., A. miriostigma Lem., A. ornatum (DC.) Br.& R, Echinocactus grusonii Hild., які є окрасою колекції і сьогодні. Роботи по створенню колекції кактусів очолював Мігач Альберт Євдокимович (рис.).
Захоплення та пристрасть до цих екзотичних рослин стало його професійною справою, якій він присвятив своє життя. Альберт Євдокимович був знаним у середовищі прихильників кактусів і з 1972 році був відповідальним секретарем Координаційної ради любителів кактусів СРСР.
З 1979 року він почав працювати в РДПГ та очолив новостворений відділ сукулентних рослин. У 1980 році на території господарства спорудили спеціалізований тепличний комплекс для вирощування кактусів. Колекція постійно поповнювалась новими видами, ставши згодом однією з найбільших у Радянському Союзі. Насіння кактусів для поповнення колекції замовляли за каталогами закордонних фірм «Kakteen – Haage», «Koehres», «Mesa Garden» та «Kaktitos». Відбувався обмін колекційними рослинами між ботанічними садами, а саме: НБС ім. М.М. Гришка НАН України, ботанічним садом ім. акад. О.В. Фоміна, Нікітським ботанічним садом, з приватними колекціонерами. Плідна співпраця з науковими установами та приватними колекціонерами успішно продовжується.
Найцікавіші рослини розмножували і розповсюджували серед населення. Масштаби виробництва досягли промислового рівня – вирощувалось 35-40 тис. рослин на рік. Перелік видів, що користувались найбільшим попитом містив близько 100 найменувань.
З метою збереження ексклюзивної колекції сукулентів та кактусів у 2008 році на виконання наказу Міністерства з питань житлово- комунального господарства України рослини було передано з балансу 98 Державної агрофірми „Квіти України” на баланс Сирецького дендрологічного парку загальнодержавного значення. Рис. Мігач Альберт Євдокимович та перші представники колекції Echinocactus grusonii Hild. (39 років)
Результатом багаторічної наполегливої роботи колективу однодумців є зібрана колекція кактусів та інших сукулентних рослин, яка нараховує понад 600 видів з багатьох частин світу. В колекції зібрані рослини, які належать до 18 родин: Agavaceae, Aizoaceae, Amaryllidaceae, Apocynaceae, Asclepiadaceae, Asphodelaceae, Asteraceae, Bromeliaceae, Cactaceae, Crassulaceae, Didiereaceae, Portulacaceae, Liliaceae, Burseraceae, Moraceae, Euphorbiaceae, Cucurbitaceae, Piperaceae.
Найбільш широко представлені види і культивари родин: Aizoaceae – Lithops (15 видів); Asphodelaceae – Aloe (10 видів), Gasteria (10 видів), Haworthia (36 видів); Crassulaceae – Crassula (11 видів), Echeveria (15 видів), Kalanchoe (9 видів); Cactaceae – Astrophytum (13 видів), Aylostera (10 видів), Copiapoa (9 видів), Echinocereus (11 видів), Gymnocalycium (44 види), Mammillaria (103 види), Lobivia (8 видів), Lophophora (8 видів), Parodia (7 видів) та ін.
З метою популяризації цих екзотичних представників флори науковцями дендропарку пропонуються пізнавальні екскурсії. Серед відвідувачів, школярів та студентів столиці проводять роз’яснення щодо особливостей росту, розвитку, способів розмноження та догляду за сукулентними рослинами. Робота по вивченню та розширенню колекції кактусів та інших сукулентних рослин продовжується. Назріла необхідність у проведенні інвентаризації. Результати досліджень будуть детально представлені у подальших публікаціях та виданні каталогу. 

Опубліковано: 15 червня 2016

Опубліковано: 28 квітня 2016

{attachments}

Опубліковано: 01 квітня 2016

Родина сонцевики, або німфаліди (Nymphalidae) — це одна з найбільших родин денних метеликів. Метелики ці мають строкате і яскраве забарвлення, що часто містить рудий, коричневий і жовтий кольори. Представники родини мають різні розміри залежно від походження: від невеликих до дуже великих.
Великі, часто яскраво забарвлені метелики. Сполучення жовтогарячого або рудого тла з чорним властиво багатьом видам. Нижня частина крил навпаки часто однобарвна, схожа із сухим листям, корою дерев, грунтом. Відрізнити сонцевиків можна по змінених передніх ногах: вони зменшені і притиснуті до тіла, тому, коли метелик сидить, здається, що у нього чотири ноги. Ці кнцівки позбавлені коготків, сильно вкорочені й покриті густими волосками у виді щіточки. На крилах ніколи не буває потовщена жодна жилка.

Опубліковано: 01 квітня 2016

• Chionodoxa luciliae Boiss. rosea – Хіонодокса Люсілії рожева Chionodoxa luciliae Boiss. rosea – Хіонодокса Люсілії рожева
• Puschkinia scilloides Adams – Пушкінія пролісковидна Puschkinia scilloides Adams – Пушкінія пролісковидна
• Crocus heuffelianus Herb. – Крокус Гейфелів Crocus heuffelianus Herb. – Крокус Гейфелів
• Crocus vernus (L.) Hill alba – Крокус весняний білий Crocus vernus (L.) Hill alba – Крокус весняний білий
• Crocus vernus (L.) Hill – Крокус весняний Crocus vernus (L.) Hill – Крокус весняний
• Galanthus caucasicus (Baker) Grossh. – Підсніжник кавказький Galanthus caucasicus (Baker) Grossh. – Підсніжник кавказький
• Gymnospermium smirnowii (Trautv.) Takht. - Леонтиця Смірнової Gymnospermium smirnowii (Trautv.) Takht. - Леонтиця Смірнової
• Hepatica nobilis Schreb. – Печіночниця звичайна Hepatica nobilis Schreb. – Печіночниця звичайна
• Scilla siberica Haw. Проліска сибірська Scilla siberica Haw. Проліска сибірська
• Erythronium caucasicum Woronow – Еритроній кавказький Erythronium caucasicum Woronow – Еритроній кавказький
•  

Опубліковано: 30 березня 2016

 Дрізд чорний (Turdus merula)

Вид – Дрізд чорний (Turdus merula)
Рід – Дрізд (Turdus)
Родина – Дроздові (Turdidae)
Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)
Середовище існування

Детальніше...